- ствердити
- -джу, -диш, Пр.Остаточно установити; впевнитись, переконатися, запевнити в чомусь.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
ствердити
Смотреть что такое "ствердити" в других словарях:
ствердити — див. стверджувати … Український тлумачний словник
ствердити — [стве/рдиетие] рджу, диеш; нак. е/рд , е/рд теи … Орфоепічний словник української мови
ствердити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пак — I рідко па/ки, част., розм. 1) підсил. Уживається для збільшення експресивності висловлення, підкреслюючи значення того слова, після якого стоїть. || Уживається після вказівних і відносних займ. та присл. займенникового походження, щоб… … Український тлумачний словник
стверджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ствердити. || стве/рджено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
ствердження — я, с. Дія за знач. ствердити, стверджувати … Український тлумачний словник
Катехизм - катехизис - катехиза — Ужиток в українській мові терміна, похідного від грецького слова κατήχησις (і латинського catechismus) створює чимало проблем, які віддзеркалюють складний вплив на українську богословську мову грецьких і латинських церковних традицій і… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
визнавати — I = визнати (указувати на правильність, правдивість чого н.), підтверджувати, підтвердити, потверджувати, потвердити, стверджувати, ствердити, констатувати, засвідчувати, засвідчити II ▶ див. сповідувати, уважати 1) … Словник синонімів української мови
довід — (певне міркування / факт, що наводиться, щоб ствердити істинність чогось), потвердження, свідчення, арґумент, резон; доказ (перев. фактичний, речовий) Пор. підстава I, 1) … Словник синонімів української мови
стверджиня — ня, с. Пр. Дія за знач. ствердити … Словник лемківскої говірки
